Цитата: «Українці багатійте, бо ви того варті»

Народився 4 травня 1958, м. Знам’янка, Кіровоградська область — український економіст, фінансист, банкір, меценат. Доктор економічних наук, професор. Був членом Центрального проводу Народного Руху України

У 1979 р. закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Промислове планування». До 1991 року працював асистентом, старшим викладачем, науковим керівником лабораторії, докторантом, професором. Викладав та проводив наукову роботу за кордоном: у Гарвардському університеті (США) та Лондонській школі економіки (Велика Британія). З приходом на посаду заступника Голови Національного банку України, розробляв основи нової монетарної політики, відкривав перший кореспондентський рахунок Національного банку України із західним банком, готував першу міждержавну кредитну угоду, організовував виготовлення та друк національної валюти ? гривні. Як виконавчий директор Європейського банку реконструкції та розвитку.

у 1993 році став першим громадянином України, якому довірили представляти інтереси своїх країн уряди Румунії, Молдови, Грузії та Вірменії. Під час його роботи в ЄБРР фінансувалось понад 20 проектів на суму 1 млрд дол. США, серед яких реконструкція Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та кредитна лінія для малого та середнього бізнесу на суму 120 млн дол. США. Повернувшись на Україну, був запрошений на посаду радника Прем’єр-міністра України та Голови Національного банку України.

У 1997 році спільно з банком «Аваль» та Міжнародною фінансовою корпорацією ініціював створення банку «Австрія Кредитанштальт Україна», який під його керівництвом в 1998 році був визнаний найкращим іноземним банком в Україні. Пізніше створив та став Головою Правління ВАТ «Міжнародний комерційний банк». З моменту призначення на посаду заступника Голови Національного банку України

у 2005 році здійснював загальне керівництво і контроль над діяльністю Департаменту валютного контролю та ліцензування, Управління контролю ризиків та Управління проектами міжнародних кредитних ліній при Національному банку України, а також готівковий грошовий обіг, включаючи виготовлення банкнот та монет, а також співпрацю з МВФ та Світовим банком.

У вересні 2009 року став заступником Міністра фінансів України.

В березні 2010 року подав у відставку та очолив Міжнародний інститут бізнесу.

Автор понад 400 статей та п’яти монографій на економічні та банківські теми.

Автор книг:

• Экономические методы управления инновационными процессами (1990)
• Эффективность инновационных процессов в машиностроении (1988)
• Баланс незалежності. Хроніка економічних реформ (1998–2005)
• 25 років: Заповіти незалежності України (2017) ( О.Савченко, Л.Лук‘яненко, І.Драч)
• Антиукраїнець або воля до боротьби, поразки чи зради (2017)

Цитата: «На жаль, історія вчить лише тих, хто хоче вчитися»

Народився 21 лютого 1953 року у м. Черкаси.

У 1975 році закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Працював у Міністерстві закордонних справ України з серпня 1976 року по лютий 2015 рік.

Тривалу частину дипломатичної кар’єри провів, працюючи в представництвах Української РСР, СРСР, України при ООН.

У 1994 році виконував обов’язки Постійного представника України при ООН.

У 1995–1998 — заступник Міністра закордонних справ України, голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

1998–2000 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді, Представник України при Міжнародній організації цивільної авіації.

2000–2005 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія, у Великому Герцогстві Люксембург, глава Місії України при НАТО.

2000–2003 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Нідерланди, Постійний представник України при Організації із заборони хімічної зброї за сумісництвом.

У січні 2006 – липні 2007 — заступник Міністра закордонних справ України, а з липня 2007 по 30 серпня 2010 — перший заступник Міністра закордонних справ України.

З березня по жовтень 2009 Володимир Хандогій виконував обов’язки Міністра закордонних справ України. З липня 2010 по травень 2014 — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Співзасновник ГО “Українська асоціація зовнішньої політики”.

У квітні 2015 року обраний Президентом Української Асоціації зовнішньої політики. Нагороджений державними нагородами України, Бельгії, Латвії, Польщі. Має Перший ранг державного службовця і дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.

Володіє російською, англійською, французькою мовами.

Одружений. Має сина та доньку.

Цитата: «Україна – це мрія!»

Олег Скрипка народився у місті Совєтабад Ленінабадської області Таджицької РСР (нині селище Гафуров Согдійської області Таджикистану) у сім’ї українських переселенців. Олег Скрипка засновник легендарного гурту “ВВ” 1987 року «ВВ» стає членом київського рок-клубу, здобуває першу премію на київському рок-фестивалі «Рок-парад», випускає свій хіт «Танці». 1990 року гурт здійснює турне Францією та Швейцарією, під час якого в одній з найбільших газет Франції Le Monde виходить матеріал про «ВВ».

У 1991 Скрипка, будучи ще радянським інженером, зі своїм гуртом потрапляє до Франції за культурним обміном між СРСР і європейськими країнами з подачі вже тоді відомого музичного критика Артемія Троїцького. У 1991–1996 роках вони проживають у Франції й гастролюють країною. Там з’явились їх перші диски — записи живих виступів Або або (1991) та Закустика (1993). Що більше Скрипка перебував за кордоном, то більше сумував за Батьківщиною. За його ж зізнанням саме у Франції він став українцем. Приїхавши туди російськомовним, аполітичним рокером, вже в середині 90-х говорив винятково українською.

2004 року Олег Скрипка стає одним із організаторів фестивалю «Країна Мрій», цей фестиваль розпочав свою історію через 10 років після виходу пісні та альбому «ВВ» з такою ж назвою. Під егідою «Країни Мрій» Олег Скрипка бере участь також у різносторонній видавничій і просвітницькій діяльності. Паралельно Скрипка стає засновником ще одного фестивалю сучасної української рок-музики — «Рок–Січ». Основна мета фестивалю — підтримка національної рок-культури. Це перший і єдиний столичний фестиваль, на якому одночасно з трьох сцен лунає українська рок-музика. (У 2010 році «Рок Січ» набула статусу екологічного фестивалю. А з 2013 року — фестиваль набув статусу міжнародного, ставши україно-шведським).

У 2013 році Скрипка ініціював ще один масштабний проект — Фестиваль «Монмартр на Андріївському узвозі».  З 2016 року — ведучий програми «Країна Мрій» на радіо Країна ФМ. Цього ж року Скрипка разом із «ВВ» активно підтримує воїнів на передовій. Гурт виступає у Мар’їнці, Констянтинівці, Селідово, Дебальцево та опікується бійцями полку «Дніпро-1». Особисто Олег Скрипка проводить ряд мистецьких благодійних проектів на підтримку дитячого кардіологічного центру. Зокрема, «Великі французьки вечорниці» та великі дитячі бали.

20 квітня 2017 року Скрипка жартома заявив:

“Люди, які не можуть вивчити українську, мають низький IQ, таким ставлять діагноз «дебілізм». Треба їх відокремити, тому що вони соціально небезпечні, треба створити гетто для них. І будемо допомагати їм, як допомагають людям з вадами, на волонтерських засадах будемо співати їм «Владімирський централ».”